Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..

(Тарас Шевченко)

Щорічно в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця. Вчені вважають, що саме з нього і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113року.

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

Здобувачі освіти 11 групи І5 Медсестринство ОПП Сестринська справа, під керівництвом куратора Наталії ДЕБЕРЧУК та викладача української мови та літератури Надії МАЛОЇ провели виховну годину «Слово до слова – зложиться мова»

Учасники заходу розповідали про розвиток писемності з найдавніших часів до сьогодення, акцентували увагу присутніх на основних датах в скорботному календарі української мови, декламували вірші українських класиків та демонстрували літературні композиції.

Так розпочався декадник циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних освітніх компонентів.