Колись, як закінчиться війна, їхні імена будуть вибиті на мармурі чи граніті меморіальних дощок…колись їхні обличчя дивитимуться на нас із фасадів будівель, де вони жили, навчались чи працювали…колись їхні постаті навіки застигнуть в обрисах величних монументів. Бо пам’ятати про їх подвиг – це щонайменше із того, що ми можемо зробити…
А поки що на чільному місці у фойє коледжу дирекцією навчального закладу відкрито меморіальний куточок в пам’ять про наших випускників, які віддали життя, захищаючи Україну. Вони дивляться на нас із вічності – Олена Кушнір (Новицька) та Назар Божик. Вони назавжди залишаться юними, майже ровесниками нинішніх студентів.І кожен, хто ступає на поріг коледжу, на мить притишує крок… на мить схиляє у шані голову перед пам’яттю Героїв. Героям слава!