Війна забрала у нас те, що раніше здавалось невід’ємною частиною нашого життя, що додавало нам радості і натхнення – урочистості і свята, музику оркестрів і пишно прикрашені квітами зали.
Однак ми вирішили не відмовлятись від традиції, якій ось уже скоро шістдесят років – від традиції посвяти першокурсників у студенти коледжу. Щоправда, цьогоріч вона пройшла скромно, без запрошених гостей і батьків, без гучних пісень і веселих танців, у вузькому, “сімейному” колі студентів та викладачів. Бо коли щодня війна забирає сотні життів наших захисників, коли під обстрілами гинуть діти, коли ми живемо під звуки повітряних тривог – це накладає відбиток на усе, що відбувається із нами.
Тому і ця посвята у студенти була особливою, тема війни вголос або незримо була присутня у кожному її фрагменті, у кожному виступі. Студенти та викладачі завмерли у хвилині мовчання, згадуючи імена наших випускників, що віддали життя, захищаючи нашу свободу – Олени Кушнір (Новицької) та Назара Божика. Директор коледжу, Петро Шерстюк, звертаючись до першокурсників, теж наголосив на тому, що сьогодні професія медика вимагає не тільки високих професійних якостей, а й готовності до самопожертви.
І, як і щороку, до першокурсників завітали студенти третього та четвертого курсів, яких важко було упізнати у образах бога медицини Асклепія, богинь Гери та Панацеї, батька медицини Гіппократа. Сподіваємось, ця посвята стане місточком між різними поколіннями студентів і допоможе і далі зберігати традиції нашої «альма матер».