Бортняк Світлана Миколаївна випускниця 1994 р. Чемеровецького медичного училища. Медична сестра травматологічного відділення Чемеровецької багатопрофільної комунальної лікарні. Професію вибрала не випадково: мати, Маковська Валентина Василівна, в минулому – операційна сестра хірургічного відділення ЧЦРЛ. А ще на вибір хірургічної спеціалізації вплинула Галина Прокопівна Чорна (Янишена), яка у студентські роки була у дівчини куратором.

У 2015 р. Світлана Миколаївна вирішила добровільно піти медиком в зону АТО, про що рідні дізналися за день до її відʼїзду. Бахмут, Марїнка, Вугледар, Попасне, Часів Яр, Краматорськ… Звуки вибухів, військові шпиталі, важкі вогнепальні поранення, ампутації, операції, безсонні ночі… Але втома не відчувалась. Тримала одна думка: встигнути надати допомогу воїну, щоб врятувати ще одне молоде життя. І так сім ротацій.

Не дивно, що медикиню з великим професійним практичним досвідом запросили на роботу у відділення ендопротезування Чемеровецької БКЛ, яке відкрилося у 2019р., де проводяться складні операції по заміні кульшових суглобів досвідченим травматологом Гречанюком Ю.М.

З багатьох районів Хмельницької і Тернопільської областей сюди звертаються за допомогою пацієнти різного віку зі складними патологіями: коксоартроз, остеопороз, артроз, артрит… І до кожного з них – свій індивідуальний підхід, адже у відділенні працюють й інші випускники ЧМФК: Левицька Т.В, Скопецька О.В, Буринська О.В, Кадиш А.О, Швець Л.В, Захарова А.М.

Закономірно, що дочка Світлани Миколаївни, Анастасія, продовжила сімейну традиціїю. Нині вона студентка п’ятого курсу Тернопільського національного державного медичного університету (факультет «Лікувальна справа») , адже з дитинства мріяла стати медиком, а тонкощі професії перейняла, в першу чергу, від матері і бабусі.

Другокурсники відділення «Сестринська справа» та кураторка Лариса Худик дуже вдячні Світлані Миколаївні за щиру розмову . Тепер здобувачі освіти із нетерпінням будуть очікувати вивчення хірургії як однієї із клінічних дисциплін, щоб мати можливість відвідати хірургічне, та ендопротезувальне відділення, бути присутніми на операціях.

Подібні зустрічі розвивають любов і повагу до нелегкої, але такої потрібної людям професії медика.